Новини

Одноголосно на громадських слуханнях проголосували за присвоєння школі-ліцею №7 імені Олександра Сухомовського

Всі Новини
Найспокійнішими та найшвидшими сміливо можна назвати громадські слухання, які пройшли 27 січня у Hub “Місто змістів”. Вінничани обговорювали присвоєння школі-ліцею №7 імені нині вже покійного директора Олександра Сухомовського. Всі присутні підтримали цю ідею. 

Доповідачем на громадських слуханнях була лише одна людина - в.о. директора школи-ліцею №7 - Ганна Романова. 


Вона півгодини розповідала про заслуги Олександра Сухомовського на посаді директора школи, який обіймав посаду з 1990 по 2020 роки. Коротко її доклад: 


“...Прийшовши на посаду директора у 1990 році, він зрозумів необхідність впровадження ліцейних класів. У період з 1992 - 1995 роки з’явились перші ліцейні класи: медичні, економічні, юридичні. Пізніше з’явився лігвістичний і нещодавно - ліцейний клас комп’ютерного дизайну. Учні цього класу ходять на практику у Вінницькій національний технічний університет. 
У 1991 році, за рік до того, як школа стала ліцеєм, у молодшій школі з’явились інтеркласи. Там крім англійської, вивчалась польська мова та іврит. Перші уроки івриту проводив  равин  з синагоги, а польську мову викладав  ксьондз з костелу. Потім прийшли вже дипломовані вчителі. Олександр Сухомовський був один з тих, хто створив спілку поляків, які проживають на Поділлі.  З 1991 року у школі з’являється шкільне ЗМІ під виглядом невеликої газети “Дзеркало ліцею”. У 2011 році започатковується  шкільне телебачення, яке Олександр Сухомовський оцінив, коли працював у радянські часи у школі №4. У співпраці з обласним телебаченням, учні мали змогу вийти у прямий ефір у передачі “Ліцеїст”. Зараз ця передача виходить на телеканалі “ВІТА”. Учні мають можливість проходити навчання у телешколі, де їх вчать знімати та монтувати відео, проводити інтерв’ю. Багато учнів, який брали участь у даному проекті, у майбутньому пов’язали своє життя з журналістикою, наприклад, як Микола Буга, який працює зараз виконавчим продюсером на телеканалі “НАШ”. 
Олександр Сухомовський  знав проблеми кожного учня та учениці. Багато дівчат випускниць  на останньому дзвонику хотіли танцювати вальс на лінійці з директором. Був негласний запис і всі слідкували, щоб ніхто не порушив їх сценарій. На першому дзвонику 2 вересня 2020 року, школярі та школярки разом з батьками створили живий коридор, від воріт до дверей школи, по якому проїхала автівка Олександра Сухомовського. Йому було дуже приємно, він став на коліна та сказав що його серце завжди буде належати всім вам. Але вже 20 вересня, на 75 році його життя, його серце перестало битися…” 


Після промови Ганни Романової, кілька теплих слів про нього сказала директорка департаменту освіти Вінницької міської ради Оксана Яценко, після чого всі присутні, у кількості 19 осіб, проголосували за присвоєння школі-ліцею №7 імені Олександра Сухомовського.


Журналісти сайту Deputaty.in.ua вирішили опитати у соцмережі тих вінничан та вінничанок, які навчались у школі-ліцеї № 7, якої вони думки про Олександра Сухомовського. Всі про нього лише найкращої думки і повністю підтримують ідею за присвоєння школі-ліцею №7 його імені.




У Вінниці ще чотири школи носять імена видатних людей


(фото Vежа)


Гуманітарна гімназія №1 була побудована у 1936 році. До війни вона функціонувала під №20. У роки Другої світової війни під час бомбардування була вщент зруйнована. У 1946 році школу відбудували з руїн, і вона деякий час навчала лише дівчаток (Жіноча школа №1). У 1956 році проведено першу, а в 1976 – другу добудову школи. З 1960 року їй присвоєно ім’я М.І.Пирогова. У 60-70-ті роки вважалася базовою з естетичного виховання, була удостоєна звання «Зразкова». У 1980 р. з нагоди 170-річчя від дня народження М.І.Пирогова нагороджена медаллю за заслуги в гуманній діяльності. Школі було дано ім’я всесвітньо відомого лікаря через своє близьке розташування до лікарні імені М.І.Пирогова. 

Цікавий факт. Гімназія розташована на вулиці Малиновського. Багато людей вважають, що вулиця названа на честь маршала Радіона Малиновського. Але це не так. Вулиця носить ім’я першого головного лікаря Вінницької обласної клінічної лікарні Людвіга Малиновського, який помер незадовго після відкриття лікарні у 1917 році. Є дві версії його смерті. Офіційна, що від застуди. Але старожили казали, що у лікарні згоріло кілька корпусів, чого не зміг пережити Людвіг Малиновський й через це й помер.


Історія школи починається з 1930-х років. Носити ім’я М.М.Коцюбинського заклад почав з радянських часів. Точна дата невідома. 


Комунальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 ім. Д.І. Менделєєва Вінницької міської ради» відновила свою роботу після визволення Вінниці в 1944 році. Вже в перші роки свого існування добре себе зарекомендувала. Однією з перших шкіл в Україні перейшла на кабінетну систему в роботі. Беручи до уваги особливі досягнення у галузі вивчення хімії, в 1957 році навчальному закладу було присвоєно ім'я видатного вченого-хіміка Д.І. Менделєєва. У школі існує клас з хіміко-біологічним уклоном, де десятки  років хімію викладає Микола Черній, який, за словами учнів, дає добру базу для тих, хто збирається поступати у Вінницький національний медичний університет.

До речі, у доповіді Ганни Романової згадувалось, що ідею шкільного телебачення  було Олександром Сухомовським взято зі школи №4. Цю систему запровадили у школі ще у радянські часи. Була своя студія. Але у 1990-х все це перестало працювати. Згадкою про існування у школі свого телебачення були старі дерев’яні телевізори у кожному класі.


Школа №30 запрацювала у 1961 році. В цей рік світ відзначав соту річницю від дня смерті Великого Кобзаря, тому на засіданні міської ради було прийнято рішення про присвоєння середній школі № 30 імені Тараса Шевченка. В 1963 році на території школи встановили пам’ятник Кобзарю. Навчання велося російською мовою, і з роками з назви школи зникло "імені Шевченка". З 1997 по 2005 рік директором школи був  Ігор Івасюк. Саме в цей період закладу було повернуто ім’я Тараса Шевченка, оновлено пам’ятник поету, створено єдиний у місті літературний музей Великого Кобзаря.

До пам’ятника Кобзаря з повагою відносились й у радянській час. Я добре пам’ятаю розповідь мого покійного батька, який тут вчився на початку 1970-х років. З його слів, взимку вони з однокласниками кидали сніжками у погруддя Тараса Шевченка просто так, для розваги. Так їх за це керівництво школи жорстко покарало. Мій батько три дні стояв в кутку під час всіх уроків, - каже Владислав, випускник школи. 


Не забудемо згадати фізико-математичну гімназію №17. Їй присвоїли ім’я колишнього директора ні самому закладу, а вулиці, де знаходиться сам заклад - імені Олександра Соловйова. 
Заслужений вчитель України Олександр  Соловйов очолював заклад  понад 33 роки. Олександр Павлович пішов з життя 29 жовтня 1998 року.