Новини

Реванш у Вінницькому медуніверситеті– усунута після скандалу з поборами професорка знову може очолити кафедру?

Всі Новини
У вересні після гучного скандалу та заяви студентів про побори завідувачку кафедри патологічної анатомії, судової медицини та права Вінницького національного медичного університету Аллу Гаврилюк відсторонили від керування кафедрою. Студенти отримали змогу скласти іспити, а викладачі – право займатись своєю роботою без постійного остраху перед керівницею. Та ненадовго. Адже відсторонена викладачка знову подала документи на конкурс. Вона претендує на посаду завідувачки однієї з кафедр медичного вишу.

Службового розслідування керівництво вишу не провело, «розбору польотів» - теж. Максимум – відсторонена Алла Гаврилюк пішла на «лікарняний», бажаючи із собою прихопити і всю кафедру, влаштувавши там «карантин». Керівництво ВНЗ проблему замовчало. Все, що зробили – переформатували одну кафедру у дві, судової медицини та патанатомії.

Наприкінці грудня у медвиші пройде конкурс на заміщення посад керівників кафедр. Зокрема, і «відреформованих» кафедр патанатомії та судмедицини. Зазвичай інформація про конкурс на будь-яку посаду друкується в газетах типу «Вінниччини». Звичайно, майже ніхто у 21 сторіччі такі газети не читає, а на сайті університету практично нереально відшукати подібну інформацію, хоч подібне повинне бути доведене до відома кожного співробітника. Виходить, що ледь не єдиний спосіб для викладачів меду дізнатись про можливість очолити кафедру – постійно читати «Вінниччину», або бути в курсі залаштункових розмов. Та Алла Гаврилюк про конкурс знала та вчасно подала всі документи. Але не всім, хто бажав би позмагатись за посаду завідувача кафедри так пощастило.

Зрозуміло, що за спиною у ректора і його ректорату таке не відбувається. І цього разу зробити круглі очі та казати про те, що ці факти є новиною навряд чи вийде. Чи піде вчена рада медуніверситету і ректор Василь Мороз публічно шляхом беззаконня і «рішалова» - питання риторичне. Поки що, схоже, йдуть. А далі – будемо спостерігати.

А тим часом не завадило б відкрити очі ректорові, який «не знав» про витівки Алли Гаврилюк, ще на деякі речі. Звичайно, випадок міністра Шкарлета доводить, що копіпаста і дисертація – синоніми. Але ж якщо виш себе поважає, на відміну від міністерства, то подібне допустити не може.

У 2008 році Максим Шишкін захистив у Запоріжжі кандидатську дисертацію  на тему “Гістологічні і імуногістохімічні особливості прогресі хронічних вірусних гепатитів В та С за даними трепанобіопсій печінки”. Його науковим керівником був доктор медичних наук, нинішній проректор з наукової роботи Запорізького державного медичного університету Валерій Туманський.

У 2012 році у Вінниці Алла Гаврилюк захистила докторську дисертацію під назвою “Морфологічна оцінка перебігу, прогресування та наслідків хронічних вірусних гепатитів”. Її науковим консультантом був також Валерій Туманский.


Ми не будемо цитувати всі збіги у роботах Максима Шишкіна та Алли Гаврилюк, адже це не науковий журнал, а ми – не комісія. Та їх - аж задосить.

 ПОРІВНЯЛЬНУ ТАБЛИЦЮ МОЖНА І САМИМ ПОДИВИТИСЬ ЗА ПОСИЛАННЯМ
Відзначимо, що лише поверхневий аналіз дозволив нарахувати близько двох десятків збігів у дисертаціях.

Чи це не плагіат? Закон України "Про освіту" вказує:

Порушенням академічної доброчесності вважається:
академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

Іншим консультантом Алли Гаврилюк була донька ректора вінницького медвишу Лариса Мороз, нині головний інфекціоніст області, а також підлегла свого батька, завідувачка кафедри інфекційних хвороб у ВНМУ.

Але на цьому плідна співпраця професорів Гаврилюк та її наукового консультанта Туманського не завершується. За три роки після захисту дисертації, за редакцією Туманського виходить «столичний» підручник із патанатомії, де одна зі співавторок – професорка Алла Гаврилюк.




А це – вінницький підручник за авторством В.Г. Шлопова, виданий на десятиліття раніше:



Знов-таки, ми не експерти, не комісія з плагіату, але аби керівництво ВНМУ мало б мету перевірити якість роботи та робіт пані Гаврилюк, то помітили б, що досить-таки дивні, навіть іноді не рерайтові, а копіпастові збіги у розділах:

Пріонові інфекції. Матеріал збігається з Шлоповим стор. 622-631. У новому підручнику під редакцією Марковського, Туманського у розділі авторства А.О.Гаврилюк це сторінки 794-802

Кампілобактерний ентероколіт. Шлопов стор. 700-701, у новому підручнику: с. 755.
Менінгококова інфекція. Шлопов стор. 725-728, у новому підручнику: с. 830-833.
Краснуха. У Шлопова стор. 651-652, у новому підручнику: с. 818-819.

Та годі зі знаними підручниками. Іноді цілі розділи – реферати з інтернету. Можете порівняти:
Епідемічний паротит. Туманський: стор 807-809 та реферат в інтернеті, який опубліковано 2008 року (нагадаємо, підручник із авторськими статтями Гаврилюк – 2015 року).
Інфекційний мононуклеоз. Туманський: стор 809-812 та реферат в інтернеті.
Поліоміеліт. Туманський: стор 812-815 порівняйте з рефератом в інтернеті. Підказка -  слово в слово!

Такі збіги мали б зацікавити ректорат ВНМУ. Але не зацікавили. Чомусь. Чи не через наукових консультантів? 

На додаток Алла Гаврилюк на сайті університету досі зазначається як завідувачка лабораторії. Власне, зараз мова не про лабораторію і те, як вона працює. Наприклад, щодо закупівлі реактивів за кошти університету та те, як потім ці реактиви використали, що вони аж зіпсувались. Про це мало б бути у результатах внутрішнього розслідування керівництва вишу. Але там, як і плагіат - ні слова. Доведеться журналістам самим шукати правди та розповідати і про ці кричущі факти.

Зрештою, і фельдшер Степанов став міністром охорони здоров’я, то чому б і любителю копіпасти Аллі Гаврилюк не стати професоркою та завідувачкою кафедри? Із нетерпінням чекаємо на рішення ради університету…