Новини

Завдяки міському голові Миколі Оводову у Вінниці на початку ХХ століття з’явилась перша бібліотека у місті

Всі Новини
Найобговорюванішою новиною у Вінниці останнім часом є перенесення обласної бібліотеки для дітей ім. І.Я.Франка з центра міста, щоб у її приміщення облаштувати казино.


 За відповідну процедуру проголосували депутати Вінницької обласної ради  23 квітня 2021 року. Журналісті Deputaty.in.ua вирішили пригадати нещодавно історію Вінниці, як на початку XX століття міський голова Микола Оводов зробив все можливе, щоб у Вінниці з’явилась перша публічна бібліотека у самому центрі міста.

Коли наприкінці ХІХ століття серед вінницького істеблішменту почали обговорювати проект будівлі першої бібліотеки у місті, архітектор Григорій Артинов  орієнтувався в ньому на кращі зразки американських публічних бібліотек, які незадовго до цього, у 1898 році були визнані найкращими у світі. 

(публічна бібліотека у Нью-Йорку. 1908 рік)


На думку ідеолога американського бібліотечного будівництва  Карнегі, місце розташування бібліотеки та її архітектурне рішення мали підкреслювати її статус. Тому вона мала розміщуватися в центрі міста, хоча земля там була традиційно дорогою. Виходячи з цього, у 1903 році навколо будівництва бібліотеки розгорнулися події. Гласний міської думи (щось типу сучасного депутата міської ради) Станіслав Грохольський звернув увагу на незручність земельної ділянки, яку призначили для бібліотеки. Ділянка була затиснена між сусідськими будівлями, витягнута вглиб кварталу, відповідно легко прогнозувалися брак природного освітлення бібліотечних залів, небезпека для дахів сусідніх будинків взимку через намети снігу. Первинно бібліотеку планували будувати на ділянці у 60 квадратних сажнів між будинками Вайсбурда і Рутберга. У книжці “Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Вінниця” 2016 року випуску зазначається, що пан Рутберг мав ділянку, на якій замість  дерев’яного заїжджого двору у 1912 році розпочинає будівництво чотириповерхового готелю «Франсуа», майже одночасно з готелем «Савой». Сучасний адрес готелю “Франсуа”  - вулиця Соборна, 50. Якщо виходити з цього, то бібліотеку спочатку планували побудувати на місці, де зараз магазин “Vovk”  на вулиці Соборна, 52.


На початку 1904 року Вайсбурд і Рутберг звернулися до Міської думи з пропозицією поміняти ділянку, де планувалося будівництво, на іншу ( 120 квадратних сажнів) по вулиці Поштовій ( сучасна Соборна), яку вони домовилися викупити в Рибакової. Тобто, місто могло отримати вдвічі більшу ділянку землі для бібліотеки, що дало би можливість зорієнтувати будівлю фасадом по червоній лінії вулиці й зробити її прикрасою міста. У цілому вартість землі нараховувалася з розрахунку 25 рублів за квадратний сажень. Оскільки ділянка Рибакової мала площу у 178 квадратних сажнів, то решту 58 квадратних сажнів Дума мала сплатити самостійно. Така операція була вочевидь вигідною для міського господарства і була здійснена, причому додаткові сажні було придбано з розрахунку 11 рублів за кожний. Так місто придбало нову ділянку на перехресті тодішніх Поштової та Великої Бульварної вулиць (нині Соборної та Артинова). Це призвело до зростання вартості будівництва до 11 550 рублів порівняно з попереднім кошторисом у 9 350 рублів за проектом 1903 року.

Поки йшли перемовини щодо придбання цієї ділянки, розгорталися події російсько-японської війни. На червневому засіданні Міської думи дехто з гласних вступив проти несвоєчасного проекту. Станіслав Грохольський був проти будівництва під час війни. Гласний Хмелевський підтримував його, аргументуючи свою позицію тим, що будівництво мало здійснюватися в борг, а ситуація у воєнний час нестабільна. Тому на думку гласного, можна шукати інших дешевих підрядників, адже під час війни мало хто будує і тому послуги стають дешевшими. Вахневський, погоджуючись з аргументами попередніх ораторів, додавав те, що варто почекати запровадження в губернії земства, яке володіє комплексом будівель “Мури” і для якого не складно буде в одній з будівель відкрити бібліотеку.

Проте міський голова Микола Оводов продавив рішення про початок будівництва і в лютому 1906 року члени розпорядчого комітету підписали акт про прийомку будівлі, а вже через рік, 7 лютого, бібліотека відкрилася для обслуговування читачів.

Джерела: КП “Центр історії Вінниці”, докториня історичних наук, професорка Тетяна Кароєва “Ще раз про обставини заснування міської публічної бібліотеки у Вінниці” (до 110-ї річниці Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тимірязєва)